Користувач — людина, котра використовує комп'ютер або мережеву службу. Користувачі зазвичай використовують систему або програмний продукт без технічних знань, необхідних для повного розуміння його. Досвідчені користувачі використовують додаткові можливості програм, хоча вони не обов'язково повинні вміти програмувати чи адмініструвати системою. Майже завжди користувач має акаунт на який ідентифікується в системі за допомоги імені користувача (user name). Ім'я користувача представляє собою псевдонім чи нік та походить від терміну Citizen's Band. Майже завжди користувач програмою сам задає ім'я, котре повинно буди унікальним, але інколи система сама встановить ім'я користувача. У міжмережевому просторі користувачів називають відповідно до їх вміння користуватися мережею.
Ламер - користувач мережі та ПК, що нічого не вміє та нічого не знає в межах ІТ і не бажає нічого взнати нове. До таких корстувачів відносяться діти 7-8 років та всі ті, що є на їх рівні розвитку
Чайник - користувач мережі та ПК, що нічого не вміє та нічого не знає в межах ІТ, але бажає навчитися та взнати нове. Тому купує купу літератури та ходить різні заняття до задротів. До таких корстувачів відносяться студенти, домогосподарки та всі ті, що є на їх рівні розвитку
Ламер - користувач мережі та ПК, що нічого не вміє та нічого не знає в межах ІТ і не бажає нічого взнати нове. До таких корстувачів відносяться діти 7-8 років та всі ті, що є на їх рівні розвитку
Чайник - користувач мережі та ПК, що нічого не вміє та нічого не знає в межах ІТ, але бажає навчитися та взнати нове. Тому купує купу літератури та ходить різні заняття до задротів. До таких корстувачів відносяться студенти, домогосподарки та всі ті, що є на їх рівні розвитку
Задрот - користувач мережі та ПК, що вміє на відмінно користуватися однією програмою або грати в одну гру (або пошуковою системою).
В мережі є поділ задротів на типи:
P.S. А ви себе вважаєте ким?
В мережі є поділ задротів на типи:
- Задрот-казуал - грає в одну гру, але досить рідко. Таких користувачів відносять до чайників, що трохи продвинуті в певні грі.
- Напівзадрот - для таких людей гра є хобі, яке відволікає від поганого соціуму або проблем на роботі чи в сім'ї.
- Задрот-гік - проводить за грою весь свій вільний час. Якщо це студент, то навчання для нього це лише відмазка від армії. Якщо ж є робота - то тоді вона є лише способом отримання грошей для оплати Інтернету та спиртних напоїв. Соціалізація майже відсутня, бо друзів в ігрі чи мережі більше ніж в реальному житті.
- Ноулайфер (nolifer) - користувач мережі та ПК, що незнає нічого інфшого крім комп'ютера та улюбленої гри. Це так званий еталон задрота. Має найпростіший розпорядок дня та життя - сон і комп'ютер.
Хакери (офіційно від англійського Hack - розрубувати, але насправді від еврейського «хекер» - дослідження) - субкультура користувачів ПК, вперше заявила про себе в часи лампових ЕОМ, існуюча навколо комп'ютерів і нерозривно з ними пов'язана. Типовий хакер кошлатий, бородатий, здатний годинами розмовляти з отладчиком про щось йому одному зрозумілою мовою. Та що там годинами - цілодобово, безперервно. Програмує в основному ночами, вважаючи за краще низькорівневі мови. Найближчою до хакера різновидом комп'ютерного фахівця є адмін. Народ хакерів вважає людьми замкнутими і асоціативними, але це зовсім не так. Хакери читають лекції навіть крутіше, ніж більшість професійних дикламаторів. Набагато крутіше!
Спочатку хакерами називали програмістів високої кваліфікації (на рівні системного програмування), наприклад, писали сценарії, незрозумілі непідготовленій людині. Пізніше так називали програмістів, які використовували нестандартні прийоми програмування, а також створювали божевільні програми. У шістдесяті хаком (згідно Jargon file) називалося:
- Доречне вживання винахідливості
- Винахідливий розіграш ( «a creative practical joke»)
Оскільки в обох цих значеннях слово використовувалося в американських технологічних ВНЗ, логічно припустити, що саме там воно і перейшло в сферу комп'ютерних технологій.
Також «хакингом» (hacking) називається процес внесення змін до коду програми з метою більш детального пристосування її під свої потреби (наприклад, kernel hacking - внесення змін в ядро операційної системи).
Алсо, хто цікавиться рекомендуються до прочитання книги «Хакери: герої комп'ютерної революції» Стівена Леві, а також «Неслухняні дитя біосфери» Віктора Дольника.
P.S. А ви себе вважаєте ким?
Коментарі
Дописати коментар